Словаччина опинилася в дипломатичній ізоляції, ставши єдиною країною Європейського Союзу, яка відмовилася підписати ключове міжнародне комюніке — «Торонтський заповіт» (Toronto Pledge). Документ, ухвалений за підсумками міжнародної конференції в Канаді, спрямований на повернення додому тисяч українських дітей, насильно депортованих до Росії.
Рішення словацького уряду викликало шквал жорсткої критики з боку опозиції, тоді як у Міністерстві закордонних справ Словаччини намагаються виправдати таку позицію «формальними причинами».
Про що йдеться у «Торонтському заповіті»
29 вересня 2026 року в Торонто відбулася міжнародна конференція «Шлях до миру», організована Канадою, Україною та Норвегією. За підсумками заходу 54 держави та міжнародні організації (включно з 26 країнами ЄС та Євросоюзом як інституцією) підписали підсумковий документ.
Основні цілі ініціативи:
Посилення пошуку та верифікації даних про викрадених дітей;
Створення безпечних коридорів та механізмів для їхнього повернення;
Підтримка комплексної реабілітації та інтеграції дітей у рідне середовище;
Підготовка до масштабного повернення неповнолітніх, як тільки це дозволять умови.
За даними міжнародних організацій, Росія незаконно депортувала понад 20 тисяч українських дітей, піддаючи їх примусовій русифікації. Саме через ці злочини проти людяності Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна.
Опозиція: «Це безпрецедентна ганьба та колоборація з Кремлем»
Словацька опозиційна партія «Свобода і солідарність» (SaS) виступила з різкою заявою, назвавши відсутність підпису Словаччини міжнародним соромом та «перетином червоних ліній».
«Цей документ не про зброю, санкції чи військову допомогу. Він про дітей, яких російська держава забрала з домівок, змінила їм імена та віддала в російські родини, щоб вони забули, хто вони. Як сталося, що під документом, який підписав увесь демократичний світ, немає підпису лише однієї країни ЄС — Словаччини?» — заявив міжнародний експерт SaS Іван Новотний.
Депутат словацького парламенту Владимирова Марцинкова підкреслила, що Словаччина залишилася в повній самотності навіть серед сусідів: підписи під документом поставили Чехія, Польща та навіть Угорщина.
Опозиція вже подала до парламенту проєкт постанови із закликом до уряду негайно приєднатися до міжнародних ініціатив із захисту дітей, а також направила офіційну депутутську interpeláciu (запит) до глави МЗС Юрая Бланара.
Пояснення МЗС Словаччини: «Ми були в статусі спостерігача»
У Міністерстві закордонних справ Словаччини у відповідь на закиди заявили, що країна не є офіційним членом Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, а тому на конференції в Торонто словацька посолка була присутня лише як спостерігач. Чому Братислава досі уникає повноцінного членства в цій коаліції — у відомстві не уточнили.
Водночас у МЗС наголосили, що Словаччина допомагає українським дітям іншими шляхами:
Фінансування укриттів: виділено 300 тисяч євро на реконструкцію 6 укриттів у школах та дитсадках Чернігівської та Сумської областей;
Енергозабезпечення: підтримка через програму SlovakAid відновлення укриття та енергонезалежності школи в Сумах;
Оздоровлення: організація 9 відпочинкових заїздів для 195 дітей українських рятувальників та поліцейських.
Попри ці аргументи, експерти зазначають, що відмова від підтримки засадничих міжнародних документів суттєво поглиблює політичну ізоляцію Словаччини в Євросоюзі.
