На березі Малого Дунаю в Братиславі останніми днями рибалки та місцеві жителі бачать тривожну картину: сотні, а то й тисячі мертвих риб пливуть за течією. Екологи б'ють на сполох, адже це не поодинокий випадок, а проблема, що повторюється регулярно.
У чому причина лиха?
Головна підозра знову падає на Братиславську водну компанію (Bratislavská vodárenská spoločnosť, BVS). Імовірно, її очисні споруди у Вракуні не можуть впоратися з великим потоком стічних вод під час літніх злив. Через це тонни неочищених стоків з фекаліями потрапляють у річку, що призводить до загибелі риби та інших річкових мешканців.
Сама компанія BVS ці звинувачення заперечує. За їхньою офіційною заявою, центральна очисна станція у Вракуні працювала в штатному режимі, без аварій чи витоків. У компанії наполягають, що в Малий Дунай скинули лише дозволену кількість вже очищеної води. BVS також нагадує, що в березні 2026 року на станції ремонтували надземний трубопровід біогазу, що могло викликати тимчасовий запах, але викиди нібито були мінімальними. Крім того, з 5 серпня 2026 року компанія проводить димові випробування каналізації у Вракуні, щоб перевірити підключення дощових вод. Через це може з'являтися білий дим, який, за словами BVS, є нешкідливим.
Реакція природоохоронних органів
Ситуацією вже займається природоохоронна інспекція. Інспектори взяли проби води для аналізу, результати якого очікуються найближчим часом.
Загроза для Дунаю: не лише забруднення
Ця проблема виникла на тлі іншої — аномально низького рівня води в Дунаї через тривалу посуху влітку 2026 року. Схожа ситуація вже призводила до масової загибелі раків та риб у районі Чуново у 2021 році. Низька вода також шкодить судноплавству та туризму: доводиться скасовувати круїзи та обмежувати рух кораблів. У липні 2026 року на станції моніторингу Братислава/Девін зафіксували найнижчий рівень води для цього місяця з 1876 року.
Екологи пояснюють: через низький рівень води бічні рукави Дунаю перегріваються та міліють. Це створює пряму загрозу для риб, амфібій та інших диких тварин.
Ситуація на Малому Дунаї вкотре показує, наскільки вразливими є річкові екосистеми та чому контроль за якістю води має бути суворішим.
