Північна частина нульового об'їзду столиці донедавна існувала лише на папері та в дослідженнях, але тепер у Малих Карпатах, неподалік села Боринка, почалися детальні інженерно-геологічні та гідрогеологічні дослідження. Вони мають закласти остаточні основи для тунелю Карпати. Цей проєкт вартістю майже 18 мільйонів євро може стати найбільшою дорожньою інвестицією і нарешті розв'язати хронічні затори в місті.
Що дасть мегапроєкт за майже 1,7 мільярда євро
Запланована ділянка автомагістралі D4 між братиславськими Рачею та Загорською Бистрицею матиме довжину 12,4 кілометра. Переважну частину цього маршруту – аж 11,8 кілометра – становитиме тунель Карпати, що після завершення офіційно зробить його найдовшим тунелем у Словаччині.
Міністерство транспорту Словацької Республіки та Національна автомагістральна компанія (NDS) очікують, що будівництво з попередньою вартістю 1,7 мільярда євро значно полегшить транспорт у всій столиці. Згідно з аналізами міністерства, тунель, після з'єднання з іншими заходами, зможе забрати з вулиць Братислави до 70 відсотків транзитного вантажного транспорту та близько 40 відсотків загального трафіку. Сьогодні значна частина вантажівок, що прямують з Чехії до Угорщини, проїжджає безпосередньо через завантажений міст Лафранконі або тунель Сітіна.
Три роки буріння та п'ятнадцять років суворого нагляду
Поточні дослідження на місцевості не будуть короткостроковими. Геологи та гідрогеологи моніторитимуть ділянку приблизно 15 років, при цьому самі польові роботи триватимуть три роки.
- 170 свердловин: На різних глибинах під поверхнею – подекуди до 350 метрів – перевірять гірське середовище та підземні води.
- Моніторинг вод: Приблизно через рік досліджень розпочнеться детальне спостереження за водним режимом, щоб будівництво не загрожувало місцевим джерелам та екосистемі Малих Карпат.
- Конкурс на проєктанта: NDS тим часом розпочала публічні торги на виконавця проєктної документації, що відкриває ділянці двері до майбутнього майново-правового врегулювання земельних ділянок.
Міністр транспорту Йозеф Раж запевняє, що мешканці Боринки чи навколишніх сіл не повинні побоюватися масивних втручань. Оскільки йдеться про глибоке тунельне будівництво, під час досліджень, як і під час самого будівництва тунелю, не планується масових вирубок дерев у заповідній зоні, як це буває при звичайних поверхневих дорогах.
Хоча фахівці, наприклад, транспортний аналітик Йозеф Драговський, називають інвестицію стратегічною та необхідною для з'єднання сходу та заходу міста на північ від Дунаю, проєкт у минулому супроводжували побоювання мешканців зачеплених територій чи питання щодо фінального фінансування. Однак, якщо підготовка піде за графіком, Словаччина отримає не лише рекордну споруду, а й головне — відсутній північний об'їзд, який полегшить дихальні шляхи та нерви сотень тисяч водіїв.
