Поки Німеччина та Чехія викликали російських послів через масштабну кібершпигунську кампанію, словацький уряд про аналогічні атаки на власні державні установи та критичну інфраструктуру публічно не повідомляв. Лише після запитів від журналістів влада підтвердила, що країна також стала мішенню для хакерів, пов'язаних із російською ФСБ.
Ці атаки були частиною ширшої операції, що зачепила щонайменше дев'ять країн Євросоюзу. У Словаччині цілями стали не лише урядові системи, а й підприємства оборонної та енергетичної галузей.
Хто і кого атакував?
За кібератаками стоїть угруповання, відоме як APT28 (також Fancy Bear), яке західні спецслужби пов'язують із Головним розвідувальним управлінням (ГРУ) генштабу РФ. Проте останні дані ЄС вказують на причетність і 16-го центру ФСБ, який координує діяльність кількох хакерських груп, зокрема Turla.
Ці групи спеціалізуються на довготривалому шпигунстві та складних атаках. Їхніми цілями у Словаччині та інших країнах ЄС стали:
- Державні установи: міністерства та відомства з метою викрадення конфіденційної інформації.
- Критична інфраструктура: енергетичні компанії та об'єкти, що могло призвести до серйозних збоїв у їхній роботі.
- Оборонний сектор: підприємства, що працюють у сфері озброєння.
Атаки часто здійснювалися через фішингові електронні листи та використання вразливостей у програмному забезпеченні, як-от Microsoft Office.
Міжнародна реакція та позиція Словаччини
Реакція на викриття російської кіберкампанії в Європі була різкою. Німеччина та Франція офіційно звинуватили Росію та викликали послів для пояснень. Євросоюз та Велика Британія запровадили скоординовані санкції проти дев'яти осіб та чотирьох організацій, причетних до атак.
На цьому тлі позиція Словаччини виглядала стриманою. Уряд не робив гучних заяв і не інформував громадськість про інциденти. Лише після того, як журналісти порталу TA3 звернулися із запитами, Міністерство закордонних справ підтвердило факт атак і засудило їх, приєднавшись до спільної заяви ЄС.
Чому це серйозно?
Кібератаки, подібні до цих, є частиною гібридної війни. Їхня мета — не просто викрасти дані, а й дестабілізувати ситуацію в країні, посіяти невпевненість та отримати важелі впливу на ухвалення політичних рішень. Атаки на критичну інфраструктуру, як-от електростанції чи системи водопостачання, можуть мати прямі наслідки для безпеки та повсякденного життя громадян.
Національний центр кібербезпеки SK-CERT регулярно публікує попередження про нові загрози та надає рекомендації для державних органів і приватних компаній щодо посилення захисту. Фахівці наголошують, що в умовах зростаючої напруженості пильність та дотримання базових правил кібергігієни є критично важливими не лише для великих організацій, а й для звичайних користувачів.
