Міністерство транспорту Словаччини пред’явило компанії Zipp Resident борг у понад 620 тисяч євро — це дотації за розміщення українських біженців плюс нараховані відсотки. Перевірка показала, що фірма порушила умови договорів, а на запити держави просто не відповідає.
Історія описана виданням Aktuality.sk, і вона доволі типова: поки українці масово шукали дах над головою, дехто перетворив їхню біду на бізнес без належного контролю.
Як працювала схема виплат
Коли наприкінці 2022 року до Словаччини їхали тисячі людей, що тікали від війни, держава запустила дотаційні програми. Готелям, хостелам і приватним компаніям компенсували витрати за кожну ніч проживання людини зі статусом dočasné útočisko (тимчасовий притулок) або з документом odídenec (тодішнє маркування «від’їжджаючий» для переселенців).
Ставки були фіксованими:
- до 24,20 євро з ПДВ за ніч за дорослого;
- до 12,10 євро за дитину.
Zipp Resident уклала з державою три договори у період з грудня 2022 року до липня 2023 року і отримувала компенсації саме за цими ставками. Власник братиславської фірми — особа з болгарським громадянством.
Що виявила перевірка
Контролюючі органи Міністерства транспорту, перевіривши документи, встановили: дотації використовувалися не за правилами. Компанія була зобов’язана вести точну евіденцію розміщених осіб, надавати підтверджувальні документи на вимогу та гарантувати, що не отримує гроші на одних і тих же людей з різних джерел. Усі три умови, за висновком міністерства, порушені.
На запити надати документи Zipp Resident не відреагувала. Фірма ігнорує телефонні дзвінки, електронні листи та повторні офіційні вимоги міністерства. Тож держава сформувала борг: понад 620 тисяч євро, куди входять і надана сума, і відсотки за користування коштами.
За звітністю за 2023 рік компанія отримала понад 3,31 млн євро виручки, але завершила рік зі збитком понад 1,11 млн євро.
Проблема ширша за одну компанію
Випадок не поодинокий. Лише у 2022 році Словаччина виплатила понад 70 мільйонів євро компенсацій за житло для більш ніж 74 тисяч українських біженців. Ще тоді Найвищий контрольний уряд NKÚ вказував: єдиних правил евіденції немає, контроль використаних коштів фактично відсутній, а це створює прямий простір для зловживань.
Інакше кажучи, систему будували на чесному слові — і дехто цим скористався.
Чому це важливо для українців
Прямого ризику для самих переселенців ця справа не несе: борг вимагають з компанії, а не з тих, хто жив у її об’єктах. Але непрямий наслідок відчутний.
Кожен такий скандал підживлює суспільну недовіру до програми допомоги українцям загалом, а політикам дає аргументи для урізання виплат. Водночас нинішні державні внески на житло і так стають дедалі жорсткішими за умовами, тож законослухняним орендодавцям і біженцям доводиться «розплачуватися» за чужі схеми.
Держава, судячи з усього, нарешті почала рахувати гроші заднім числом. Скільки ще таких Zipp Resident спливе в наступних перевірках — питання відкрите.
