kompas

Словаччина підготувала законопроєкт про захист дітей у цифровому просторі

Міністерство інвестицій, регіонального розвитку та інформатизації Словаччини (MIRRI) 30 червня 2026 року передало на міжвідомче погодження законопроєкт про захист неповнолітніх у цифровому просторі. Це вже конкретний текст із прописаними механізмами, а не політична обіцянка — і якщо його ухвалять, він торкнеться кожної родини з дітьми, включно з українськими.

Найголовніше для батьків: доступ до так званих ризикових цифрових послуг планують обмежити віковою межею 15 років. Заборона має бути реальною, а не записаною лише на папері — закон передбачає технічно здійсненну перевірку віку, про яку далі.

Що саме потрапить під регулювання

У своєму офіційному роз'ясненні міністерство наголошує на одному нюансі: держава не складатиме список «заборонених застосунків». Оцінюватимуть не назву платформи, а тип ризику, який конкретна послуга несе для дитини. Під правила можуть підпасти не лише Facebook, Instagram чи TikTok, а й окремі онлайн-ігри та деякі сервіси на базі штучного інтелекту.

Окремий блок законопроєкту присвячений відеоіграм — передусім механізмам, які провокують залежність або підштовхують дітей до повторних витрат грошей. Також закон уперше врегулює:

  • діяльність дитячих інфлюенсерів;
  • комерційне використання персональних даних неповнолітніх;
  • посилення інструментів батьківського контролю;
  • відповідальність самих платформ за безпеку дитячого середовища.

Над текстом працювала робоча група, до якої входили педіатри, психологи, юристи, представники Поліцейського корпусу, міністерств освіти та праці, а також самих цифрових платформ. Міністр Samuel Migaľ представив проєкт у Varhaňovce в окрузі Пряшів із застереженням: мета — не заборонити дітям технології, а встановити правила, відповідні їхньому віку.

Як перевірятимуть вік — і чому це головне питання

Галочка «мені вже 18» нікого не зупиняє, а надсилати соцмережі фото облікової картки — сумнівна ідея з погляду приватності. Цю дилему має розв'язати європейський гаманець цифрової ідентичності EUDI, який запрацює до кінця 2026 року.

Схема така: гаманець підтверджує лише один факт — наприклад, що користувачеві вже виповнилося 15. Платформа при цьому не дізнається ані імені, ані точної дати народження, ані будь-яких інших персональних даних. Як пише TASR, саме цей механізм має зробити вікову межу застосовною на практиці, а не декларативною. Аналогічну систему зі збереженням анонімності готує й Євросоюз на загальноєвропейському рівні.

Право на «цифрове забуття»

Ще одна новела, яку Словаччина запроваджує вперше: неповнолітні зможуть вимагати видалення власного цифрового сліду. Йдеться про фотографії, дописи та інші дані, створені в дитинстві, коли людина ще не усвідомлювала, якими можуть бути наслідки їхньої публікації в дорослому житті. Подати такий запит має бути максимально просто.

Що закон не вирішує і що буде далі

Кібербулінг у цей законопроєкт не увійшов — на думку MIRRI, ця тема потребує окремого законодавчого рішення.

Є й конкуруюча ініціатива. Партія Hlas-SD пропонує жорсткіший варіант: віковий ценз 16 років саме для соцмереж. Уряд може розглянути цей проєкт уже в серпні 2026 року, а набути чинності він може з січня 2027 року. Яка межа переможе — 15 чи 16 років — стане зрозуміло далі: попереду в законопроєкту ще розгляд урядом і парламентом, тож фінальне формулювання може змінитися.

Поки що від батьків ніщо практичних кроків не вимагає. Але майте на увазі: якщо закон ухвалять, соцмережі та ігрові платформи зобов'яжуть реально блокувати неповнолітніх користувачів, а не робити вигляд. Детальніше про хід подій — в огляді законопроєкту на Skript.

Джерела

Свіжі новини