41-річний словак Маріан Ковач (Marian Kováč) через суд намагався довести, що вирок занадто суворий. Мовляв, сам акт тривав «лише кілька десятків секунд», а жертва нібито не висловлювала явної незгоди. Захист навіть просив перекваліфікувати злочин на м'якшу статтю — примус до статевого акту.
Злочин стався в ніч на 6 жовтня 2024 року біля головного залізничного вокзалу Брно. Ковач посадив нетверезу жінку в своє авто, пообіцявши підвезти додому, і примусив її до орального сексу. Жінка одразу звернулася до лікарів і поліції — на тілі залишилися синці від того, як нападник її тримав.
Суддя Властімір Чех (Vlastimír Čech) аргументи захисту відхилив. Тривалість акту, за його словами, не має жодного значення, а відсутність згоди була очевидною з обставин. Обтяжуючою обставиною стали й попередні судимості Ковача у Словаччині, зокрема за насильницькі злочини.
Підсумковий вирок Krajský soud v Brně:
- 4 роки позбавлення волі;
- заборона на в'їзд до Чехії строком 5 років.
Потерпіла компенсації не просила, хоча її неодноразово інформували про таку можливість.
Справа викликала в Чехії чималий резонанс — насамперед через спробу захисту вимірювати тяжкість зґвалтування секундоміром. Судова практика і в Чехії, і в Словаччині тут однозначна: вирішальне — відсутність згоди, а не тривалість акту чи «поведінка» жертви.
