Українська податкова служба тепер автоматично отримує фінансові дані резидентів за кордоном, без будь-яких мінімальних порогових обмежень на суми. Цей масштабний обмін інформацією, що відбувається за глобальним стандартом CRS, охоплює всі банківські рахунки, електронні гаманці та цифрові активи. Для українців, які живуть, працюють або оформлюють виплати в ЄС, це означає повну прозорість їхніх доходів перед фіскальними органами обох країн.
Податкові органи України задіюють розширену процедуру CRS 2.0, яка суттєво змінює правила гри для власників іноземних рахунків. Якщо на початкових етапах запуску механізму у 2024 році увага приділялася переважно великим капіталам чи специфічним доходам, то тепер мова йде про масовий потік даних. Міністерство фінансів та Державна податкова служба України офіційно підтвердили приєднання до нових міжнародних домовленостей, які розширюють спектр контролю та гармонізують українське законодавство з європейськими директивами на кшталт DAC8.
Які дані стають доступними податківцям
Під автоматичний обмін підпадають практично всі фінансові інструменти, якими користуються за кордоном. Інформація надходить як з країн Європейського Союзу, так і з Великої Британії, Швейцарії та багатьох інших юрисдикцій.
Серед основних категорій даних, які передають закордонні банки та фінансові установи:
поточні, депозитні та карткові рахунки незалежно від розміру залишку на них;
баланси на рахунках станом на кінець звітного періоду та обороти за рік;
електронні гроші та спеціальні продукти електронних гаманців;
інвестиційні рахунки та доходи від операцій із віртуальними активами.
Ризики для біженців та тих, хто отримує допомогу
Головна небезпека для українців за кордоном полягає у розбіжностях між даними соціальних служб і реальними надходженнями на українські чи європейські рахунки. У багатьох країнах Європи призначення адресних допомог чи виплат на проживання прив'язане до суворих критеріїв майнового стану та наявних заощаджень.
Якщо людина оформила соціальну допомогу, але має активний рахунок в Україні з істотними надходженнями або заощадженнями, які не були задекларовані перед місцевими органами соцзахисту, це може кваліфікуватися як приховування доходу. Наслідки зазвичай болючі: вимога повернути незаконно виплачені кошти в бюджет та чималі штрафи. Навіть тим, хто працевлаштований у Словаччині чи іншій країні ЄС легально й сплачує там податки, варто уважно стежити за податковим резидентом статус та звітуванням про доходи, уникаючи подвійних нестиковок у деклараціях.
Що робити українцям у Словаччині
Попри те, що окремі європейські країни вже запроваджують жорсткі графіки обробки та звірки таких даних, найкращою стратегією залишається повна прозорість і своєчасне подання звітів. Фіскальні алгоритми автоматично зіставляють цифри з різних баз, тому спроби приховати надходження від фрілансу, підприємництва чи оренди втрачають сенс.
Тим, хто отримує соціальні виплати чи стикається з необхідністю декларування доходів, варто заздалегідь підготувати виписки з усіх відкритих рахунків.
