"Я хотіла б відкрити двері для Канади, щоб вона стала першим асоційованим членом Європейського Союзу", — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 16 вересня 2026 року під час своєї щорічної промови про стан Союзу в Страсбурзі. Ця пропозиція, висловлена у присутності прем'єр-міністра Канади Марка Карні, є кроком до поглиблення трансатлантичних зв'язків та створення нового формату співпраці між ЄС та неєвропейською країною.
Новий формат партнерства: "Альянс за майбутнє"
Ідея асоційованого членства для Канади виникла через погіршення торговельних відносин Оттави зі Сполученими Штатами під адміністрацією президента Дональда Трампа. Канада прагне зменшити свою залежність від південного сусіда та побудувати міцніші альянси з демократіями-однодумцями. Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що ЄС та Канада "бачать світ одними очима" та поділяють спільні цінності, що робить їх природними партнерами.
Замість повноцінного членства, яке неможливе для Канади через її розташування за межами Європи, сторони пропонують перейти від існуючої Угоди про всеосяжну економічну та торговельну співпрацю (CETA) до ширшого "Альянсу за майбутнє". Цей альянс має створити спільний простір для процвітання та економічної безпеки, охоплюючи низку стратегічних сфер.
Ключові напрямки співпраці
Під час виступу Урсула фон дер Ляєн окреслила основні стовпи майбутньої співпраці. До них належать:
Цифрова трансформація: створення технологічного альянсу, співпраця у сферах штучного інтелекту, квантових технологій та кібербезпеки.
Енергетика та критичні мінерали: розвиток спільних інвестиційних механізмів у видобуток та переробку критично важливої сировини, що є ключовим для електронних товарів та акумуляторів. Це допоможе зменшити залежність від інших країн, зокрема Китаю.
Оборона: інтеграція оборонно-промислових баз та участь Канади у програмах оборонних позик ЄС.
Наука та освіта: залучення Канади до програми обміну Erasmus+ та науково-дослідної програми Horizon Europe, а також взаємне визнання професійних кваліфікацій.
Арктика: цей регіон визначено як флагманський спільний проєкт, що підкреслює стратегічне значення співпраці в умовах зміни клімату та геополітичних викликів.
Як зазначив віцепрезидент Європейської комісії Марош Шефчович, який відповідає за торгівлю, ЄС шукає шляхи співпраці, щоб наблизити Канаду до "європейської орбіти". Він також наголосив на успіху угоди CETA, завдяки якій торгівля товарами між ЄС та Канадою зросла на 85%, а послугами — більш ніж на 100%.
Виклики та перешкоди на шляху до інтеграції
Незважаючи на ентузіазм Єврокомісії, ідея асоційованого членства викликала здивування та застереження серед деяких держав-членів ЄС. Основні виклики включають:
Правові аспекти: чинні договори ЄС не передбачають категорії "асоційованого члена" для неєвропейських країн. Створення такого статусу може вимагати зміни основоположних договорів ЄС, що є складним процесом, який потребує одностайної підтримки.
Економічні розбіжності: дипломати висловлюють занепокоєння щодо можливих економічних проблем, таких як конкуренція канадської сталеливарної промисловості з європейською, канадські мита на європейські автомобілі, обмеження для європейського алкоголю та відмінності в правилах щодо генетично модифікованих культур.
Відсутність права голосу: як і у випадку з Норвегією чи Швейцарією, Канада, ймовірно, не матиме права голосу в європейських інституціях, що може вплинути на її реальний вплив у блоці.
Деякі дипломати вважають, що "асоційоване членство" звучить як гарний заголовок, але на практиці 10 держав-членів досі не ратифікували угоду CETA, що свідчить про існуючі труднощі.
Наступні кроки
Подальші деталі щодо нового формату співпраці очікуються після саміту ЄС-Канада, який відбудеться наприкінці жовтня 2026 року в Монреалі. Ця ініціатива є стратегічним вибором для Європи, яка прагне зміцнити свою позицію у світі, що постійно змінюється, та побудувати спільну силу в умовах, коли міжнародна система, заснована на правилах, перебуває під тиском.
