Запізнення потягів у Словаччині — це не випадковість і не завжди через один поламаний локомотив. Це системна проблема, яка роками накопичувалася через хронічне недофінансування, застарілу інфраструктуру та відкладання модернізації залізничного транспорту на десятиліття.
Щодня залізницями Словаччини курсує близько 1800 потягів, а в години пік на коліях одночасно перебуває майже 200 складів. У такій щільній мережі достатньо одному приміському потягу затриматися, щоб запустити ланцюгову реакцію — і в результаті запізняться десятки інших рейсів по всій країні.
Системна криза, а не випадковість
Експерти сходяться на думці, що нинішній стан залізниці — це наслідок багаторічного ігнорування її потреб. Колишній аналітик «Útvar hodnoty za peniaze» (Відділ співвідношення ціни та якості) при Міністерстві фінансів Растислав Фаркаш зазначав, що сектору бракує чіткого бачення розвитку та реалістичного плану для його втілення.
Дані показують, що більше половини всіх запізнень стаються через так звану «вторинну передачу»: один потяг, що запізнився, змушує чекати інші, або ж сам не встигає вирушити у свій наступний рейс вчасно. Найбільше проблем створюють потяги далекого сполучення, де затримується більше половини рейсів, особливо на ключових маршрутах, як-от Братислава – Кошице.
Головні причини запізнень
Хоча національний перевізник ZSSK звітує про певне покращення, фундаментальні проблеми нікуди не зникли. Ось основні з них:
-
Застаріла інфраструктура. Десятиліттями в залізницю не інвестували достатньо коштів. Це призвело до зношеності колій, мостів та сигнальних систем, через що потяги змушені їхати повільніше з міркувань безпеки. Загальний борг у сфері технічного обслуговування інфраструктури сягає сотень мільйонів євро.
-
Хронічні ремонтні роботи., Щоб підтримувати безпеку, на коліях постійно проводять ремонти та планові обмеження руху, відомі як výluky. Хоча ці роботи необхідні, вони створюють «вузькі місця» на маршрутах, що призводить до неминучих затримок.
-
Нестача персоналу та техніки. Залізниці бракує від 80 до 90 машиністів. Це ускладнює заміну співробітника, якщо хтось захворів або сталася інша непередбачувана ситуація. Також відчувається дефіцит сучасних локомотивів та вагонів.
-
Зовнішні фактори. До запізнень призводять і непередбачувані обставини: нещасні випадки на коліях (зіткнення з людьми чи автомобілями), екстремальні погодні умови та навіть проблеми з пасажирами на борту.
Чи є світло в кінці тунелю?
Певні кроки для покращення ситуації вже робляться. Завдяки фінансуванню з європейського Плану відновлення та стійкості, Словаччина інвестувала понад 500 мільйонів євро в модернізацію залізничної інфраструктури. Ці кошти пішли на оновлення майже 100 кілометрів колій, електрифікацію та впровадження сучасних систем безпеки.
Зокрема, до кінця липня 2026 року було завершено 16 проєктів, повністю профінансованих з ресурсів ЄС. Серед ключових напрямків — модернізація залізничного вузла в Жиліні та електрифікація ділянки Bánovce nad Ondavou – Humenné.
Однак експерти застерігають, що цього недостатньо, щоб швидко вирішити проблему, яка накопичувалася 30 років. Модернізація відбувається повільно, а її ефект ви, як пасажир, відчуєте лише в довгостроковій перспективі. Тож, плануючи подорож потягом по Словаччині, продовжуйте закладати додатковий час на можливі затримки.
