Рівень заробітних плат у Словаччині залишається одним із найнижчих у Європейському Союзі. Згідно з новим аналізом французького Institut économique Molinari, який базується на розрахунках аудиторів Ernst & Young, за показником середньорічної заробітної плати за повний робочий день країна посіла передостаннє місце серед усіх держав-членів ЄС, випередивши лише Болгарію.
Про це свідчить аналітика Європейської комісії та статистичного бюро ЄС, яка оцінює середні витрати на оплату праці та рівень доходів працівників по всій Європі.
Наскільки глибокий розрив?
Згідно з опублікованими даними, середня скоригована заробітна плата за повний робочий день у Словаччині становить близько 19 000 євро на рік (до вирахування податків та зборів).
Для порівняння, середній показник по всьому Європейському Союзу сягає понад 37 800 євро на рік, що майже вдвічі перевищує словацькі реалії.
Найвищі доходи в ЄС зафіксовано в Люксембурзі, де середня річна зарплата становить вражаючі 75 600 євро. Таким чином, працюючи на аналогічних посадах за повним графіком, жителі Люксембургу заробляють у середньому на 55 767 євро на рік більше, ніж працівники у Словаччині.
Хто в лідерах, а хто в аутсайдерах?
Топ-країн ЄС із найвищими річними доходами громадян:
Люксембург — €75 600
Данія — €68 250
Ірландія — €58 680
У нижній частині рейтингу разом зі Словаччиною опинилися сусідні держави Центральної та Східної Європи, а також країни Балтії. Проте навіть більшість сусідів по регіону демонструють кращі результати:
Чехія — близько €23 400 на рік
Польща — близько €20 500 на рік
Словаччина — €19 000 на рік
Болгарія — замикає список із показником близько €13 500 на рік
Чому так відбувається і що це означає для економіки?
Експерти зазначають, що такий значний розрив зумовлений кількома факторами: структурою словацької економіки з високою часткою виробництва із низькою доданою вартістю, повільнішим зростанням продуктивності праці порівняно із Західною Європою, а також стриманою політикою підвищення окладів у приватному та державному секторах.
Проте, оцінювати добробут виключно за сумою в євро — хибна справа. Економісти зазначають, що важливим фактором залишається реальна купівельна спроможність (parita kúpnej sily), тобто скільки конкретних товарів, послуг чи квадратних метрів житла людина може реально купити на свою зарплату.
За даними Eurostat, якщо порівнювати ситуацію з урахуванням місцевих цін, позиція республіки виглядає дещо кращою. За цим індексом країна обганяє не лише Болгарію, а й низку інших держав, таких як Латвія, Естонія чи Угорщина. Оскільки продукти харчування, базові послуги та комунальні платежі тут подекуди нижчі, ніж у Західній Європі, розрив у повсякденному житті відчувається не так гостро, хоча й суттєво обмежує можливості для накопичень.
