«Неможливо ігнорувати сумний факт: кожен рік, у якому сегрегація досі триває, кожна група ромських дітей, яку зачіпає це несприятливе ставлення, втрачає шанс на своє майбутнє. Це важко, якщо не неможливо, виправити». Так написала генеральна адвокатка Суду Європейського Союзу Тамара Ćapeta у своєму висновку.
Йдеться про справу, у якій Словаччина стала першою країною ЄС, проти якої Єврокомісія подала позов до суду саме через сегрегацію ромських дітей у системі освіти. Якщо суд визнає вину, Словаччині загрожує одноразовий штраф та періодичні платежі доти, доки порушення не будуть усунені. Для країни, де система освіти й без того регулярно опиняється у скандалах, це вдарить і по репутації, і по гаманцю платників податків.
Що саме інкримінують Словаччині
Єврокомісія звинувачує країну у систематичному порушенні директиви ЄС про расову рівність. Форм дискримінації зафіксовано кілька, і всі вони стосуються звичайної шкільної системи, яку відвідують і діти українців.
Неправомірне зарахування до спеціальних шкіл. Ромських дітей у непропорційно великій кількості направляють до закладів для учнів з легкими розумовими вадами, хоча медичних підстав для цього немає.
Окремі «ромські» класи. У звичайних школах ромські діти навчаються відокремлено від решти учнів.
Просторове розділення. Навчання в окремих будівлях, на окремих поверхах, а місцями — навіть розділення у шкільних їдальнях.
Про масштаб проблеми свідчать дані Агентства ЄС з основних прав (FRA): 65% ромських дітей віком від 6 до 15 років відвідують школи, де всі або більшість учнів — роми. Це найвищий показник у ЄС, і за останні роки він не зменшився, а зріс на 5 процентних пунктів порівняно з 2016 роком.
Десять років провадження
Історія тягнеться вже понад десятиліття. Єврокомісія розпочала провадження ще у квітні 2015 року. У жовтні 2019-го Словаччині надіслали так званий обґрунтований висновок — формальне попередження з вимогою виправити ситуацію.
За ті роки Братислава провела низку законодавчих реформ, ухвалила стратегії та плани дій для залучення ромів до освіти. Але за підсумками моніторингу на місцях Комісія дійшла висновку, що реформи недостатні, і у квітні 2023 року передала справу до Суду ЄС.
У серпні 2025 року свій висновок оприлюднила генеральна адвокатка суду Tamara Ćapeta. Вона підтвердила, що Словаччина систематично та тривало порушує директиву, і сформулювала ключовий правовий принцип: держава має обов'язок досягти результату, а не просто «діяти». Відсилатися на прийняті стратегії та реформи, які нічого не змінили на практиці, не вийде. Висновок генерального адвоката юридично не зобов'язує суд, але судді у більшості випадків його враховують — правозахисники вже називають його важким сигналом для Братислави.
Реакція Братислави: від заперечень до відхиленої резолюції
Офіційна позиція словацьких відомств роками зводилася до того, що централізованої політики сегрегації немає: школи нібито самостійно приймають рішення про зарахування, спираючись на внутрішні обставини — знання мови дитиною чи рівень її соціалізації.
У травні 2026 року все стало ще гірше: парламент Словаччини відхилив резолюцію щодо усунення сегрегації в школах. Фактично депутати відмовилися навіть політично засудити практику, яку Суд ЄС розглядає як порушення права ЄС. Amnesty International назвала це «зеленим світлом продовженню сегрегації» та розкритикувала уряд за відсутність результатів.
Чим це закінчиться
Наразі справа перебуває у Суді ЄС, остаточного рішення ще немає. Сценаріїв два. Якщо суд визнає провину Словаччини, країну зобов'яжуть усунути порушення, а за затягування — сплачувати одноразовий штраф та періодичні платежі, що можуть сягати мільйонів євро. Паралельно це створює ризики для доступу до європейських фондів, від яких залежить чимала частина фінансування освіти.
Якщо ж Словаччина встигне продемонструвати реальний прогрес до вироку, штрафів може не бути — але судитиметься вона вже на тлі висновку генеральної адвокатки та парламентського голосування, яке радше погіршило її позиції.
Для тих, хто живе у Словаччині і має дітей шкільного віку, ця справа важлива ширше, ніж ромське питання: рішення Суду ЄС може призвести до масштабної реорганізації шкільної мережі та правил зарахування, які зачеплять усі заклади країни. Ми стежитимемо за розвитком справи.
